ІНФОРМАЦІЯ


21.02.2017

Особливості державної реєстрації прав на земельні ділянки

У Земельному кодексі України зафіксовано різноманітні способи набуття прав на землю, зокрема набуття права власності, права користування, сервітутних та інших земельних прав.

        Кожний спосіб складається з окремих логічно послідовних стадій (кроків), згідно з якими відбувається документальне оформлення вчинених особою, землевпорядними організаціями та органами державної влади й місцевого самоврядування дій правового та організаційного характеру.

       Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно – офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

        Відповідно до частини другої статті 3 Закону, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

       Так, особливості державної реєстрації речових прав на земельні ділянки регулюється Розділом V Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», відповідно до якого, рішення органів державної влади або органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у власність або користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) можуть прийматися за відсутності державної реєстрації права власності держави чи територіальної громади на таку земельну ділянку в Державному реєстрі прав.

      У разі надання у користування, поновлення або внесення змін до діючих договорів користування (постійне користування, оренду, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельних ділянок державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державна реєстрація права власності здійснюється одночасно з державною реєстрацією права користування такими земельними ділянками.

      Рішення органу державної влади чи органу місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у користування, про поновлення або внесення змін до діючих договорів користування вважається заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку та обов’язково подається заявником під час проведення державної реєстрації речових прав на таку земельну ділянку, похідних від права власності.

       Державна реєстрація похідного речового права на земельну ділянку, право власності на яку виникло та оформлено в установленому порядку до 1 січня 2013 року, здійснюється одночасно з державною реєстрацією права власності на таку земельну ділянку (крім випадків, коли право власності на таку земельну ділянку вже зареєстровано в Державному реєстрі прав) на підставі заяви про державну реєстрацію прав.

       Державна реєстрація права власності на земельну ділянку у разі подання заяви про державну реєстрацію прав набувачем похідного речового права на таку земельну ділянку може здійснюватися без подання заявником документа, на підставі якого виникло право власності, за умови наявності інформації про зареєстровану земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та до моменту автоматизованого перенесення до Державного реєстру прав записів (відомостей) про речові права та обтяження на земельні ділянки з Державного реєстру земель.

        Право оренди на нерозподілені (невитребувані) земельні ділянки, надані в оренду органами державної влади, органами місцевого самоврядування в порядку, визначеному статтею 13 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)», а саме — нерозподілені (невитребувані) земельні  ділянки  за  рішенням відповідної   сільської,   селищної,   міської  ради  чи  районної державної  адміністрації  можуть   передаватися   в   оренду   для використання   за   цільовим призначенням  на  строк  до  моменту отримання їх власниками державних  актів  на  право  власності  на земельну ділянку,  про що зазначається у договорі оренди земельної ділянки,  а власники земельних часток (паїв) чи їх спадкоємці, які
не взяли участь у розподілі земельних ділянок,  повідомляються про результати проведеного розподілу  земельних  ділянок  у  письмовій формі, у разі якщо відоме їх місцезнаходження, здійснюється без державної реєстрації права власності на такі земельні ділянки в Державному реєстрі прав.


08.02.2017

Підстави відмови у державній реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

      Частиною 1 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон) встановлено вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації речових прав та їх обтяжень, а саме:

1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;

3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом (згідно ст. 22 Закону — документи, що подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Електронні документи, подані для проведення державної реєстрації прав, оформляються згідно з вимогами, встановленими цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Не розглядаються документи з підчищеннями або дописками, закресленими словами та іншими не обумовленими в них виправленнями, заповнені олівцем, з пошкодженнями, що не дають змоги однозначно тлумачити їх зміст, а також оформлені з порушенням вимог законодавства);

4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;

5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;

6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;

7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;

9) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;

11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;

12) заявника, який звернувся із заявою про державну реєстрацію прав, що матиме наслідком відчуження майна, внесено до Єдиного реєстру боржників. Державний реєстратор, до якого з метою вчинення правочину щодо відчуження у будь-який спосіб майна звернувся заявник, внесений на день звернення до Єдиного реєстру боржників, зобов’язаний в день звернення заявника повідомити зазначений в Єдиному реєстрі боржників орган державної виконавчої служби або приватного виконавця про звернення заявника із зазначенням майна щодо відчуження якого звернувся заявник.

      Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття. Відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

       Також, необхідно звернути увагу, що відмова в державній реєстрації прав з підстав, зазначених у частині першій цієї статті, не застосовується у разі:

1) наявності помилки в Державному земельному кадастрі, що виникла після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки, невідповідність меж земельної ділянки, зазначених у Державному реєстрі земель, її дійсним межам);

2) невідповідності площі земельної ділянки, зазначеної в Державному реєстрі земель, її дійсній площі у результаті зміни методів підрахунку (округлення);

3) невідповідності відомостей про земельну ділянку в Державному земельному кадастрі відомостям, що містяться в документі, який посвідчує речове право на неї, якщо така невідповідність виникла внаслідок внесення змін або виправлення помилки у відомостях Державного земельного кадастру про земельну ділянку після оформлення документа, що є підставою для виникнення відповідного речового права на земельну ділянку. У такому разі пріоритет мають відомості Державного земельного кадастру.

    Та, відмова в державній реєстрації прав з підстави, наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно, не застосовується у разі:

1) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно на підставі рішення суду щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно;

2) державної реєстрації права власності на нерухоме майно з відкриттям розділу в Державному реєстрі прав та перенесенням щодо такого права власності обтяження, державну реєстрацію якого проведено у спеціальному розділі Державного реєстру прав, чи в Єдиному реєстрі заборон відчуження об’єктів нерухомого майна, що є невід’ємною архівною складовою частиною Державного реєстру прав;

3) державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що набувається у результаті його примусової реалізації відповідно до закону;

4) державної реєстрації інших обтяжень речових прав на нерухоме майно;

5) державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за наявності згоди іпотекодержателя або контролюючого органу на відчуження або передачу на іншому речовому праві такого майна — у разі якщо обтяженням є заборона відчуження нерухомого майна, що виникла на підставі договору, або податкова застава;

6) державної реєстрації права власності на нерухоме майно на підставі свідоцтва про право на спадщину.

    Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.

    Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об’єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із Законом.

      Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб’єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.


03.02.2017

Про повернення помилково або надміру сплачених коштів

        Процедуру повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі – платежі) визначено Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.09.2013 за № 1650/24182.

     Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, визначені постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 “Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету” (далі – Постанова).

      Відповідно до постанови органом, який здійснює контроль справляння надходжень бюджету за кодами класифікації доходів бюджету 22010300 “Адміністративний збір за проведення державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань”, 22012600 “Адміністративний збір за державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” та 22012900 “Плата за скорочення термінів надання послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень і державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також плата за надання інших платних послуг, пов’язаних з такою державною реєстрацією”, є Міністерство юстиції України.

       Розпорядженням Кабінету Міністрів України від від 20 квітня 2016 р. № 304-р (далі – розпорядження) припинено надання адміністративних послуг з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців Запорізьким міськрайонним управлінням юстиції.

       У зв’язку з цим у складі органів місцевого самоврядування створено Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради, який з дати набрання чинності Розпорядження розпочав надавати зазначені послуги.

     З огляду на зазначене, за кодами класифікації доходів бюджету 22010300, 22012600  подання на повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів, до набрання чинності Розпорядження готувало Міністерство юстиції України, після набрання чинності Розпорядження – держадміністрації або органи місцевого самоврядування (за місцем надання послуг).

         На сьогодні міністерством фінансів України готується проект постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків, зборів, платежів та інших доходів бюджету», де буде закріплено контроль справляння надходжень за кодами 22010300, 22012600 та 22012900 не тільки за Мін’юстом, а й за Держадміністраціями та органами місцевого самоврядування.

      Так, відповідно до Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 № 787 (далі — Порядок), повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету.

        Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України (далі – органи ДФС)) подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з до цього Порядку.

       Подання за формою згідно до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

     Таким чином, на підставі вищевикладеного, для отримання подання про  повернення коштів (плата адміністративного збору за проведення реєстраційних дій), помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів, необхідно звернутися із заявою у довільній формі з обов’язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб’єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім’я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, до заяви додаються копія документа, що посвідчує особу заявника, копія ідентифікаційного номеру та оригінал або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

         Вищезазначену заяву про отримання подання необхідно подавати до Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, за адресою : м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд.84, 5 поверх, каб. 509.


26.01.2017

ЗАХИСТ ПРАВ ВЛАСНОСТІ

На сьогоднішній день в нашій державі чи не найактуальнішим питанням є спроможність повноцінно захистити права власності щодо об’єктів нерухомості. Незаконне заволодіння правами на власність юридичних та фізичних осіб стало одним із негативних факторів впливу на інвестиційний клімат в Україні, на впевненість громадян України в майбутньому. То ж необхідність у законодавчому врегулюванні такого питання є нагальною, продиктованою сьогоденням.

Так, відповідно до ст. 25 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” власники отримали право за заявою накладати заборону на відчуження своєї нерухомості. Отже, проведення реєстраційних дій державним реєстратором прав зупиняється не лише на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, а ще й на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомості

В разі подання заяви про вчинення реєстраційних дій щодо такого майна держреєстратор зобов’язаний зупинити її розгляд. Про зупинення реєстраційних дій на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна.

Після чого власник має 10 робочих днів для надання судового рішення про заборону відчуження нерухомого майна. Якщо таке рішення буде надане, реєстратор зупиняє розгляд справи до вирішення судом законності подання відповідної реєстраційної заяви. У разі неподання такого рішення суду державна реєстрація прав продовжується державним реєстратором на загальних підставах.

Реєстраційні дії також відновлюються, якщо власник за власною ініціативою відкличе подану заяву. Окрім цього, реєстраційні дії можуть бути зупинені/відновлені на підставі рішення суду, що набрало законної сили.

Тобто у випадку незаконної реєстрації власник може за власною ініціативою тимчасово зупинити реєстраційні дії та має час для звернення до суду з клопотанням про забезпечення позову шляхом заборони вчинення реєстраційних дій щодо власного нерухомого майна.


06.01.2017

Прийнято зміни щодо сплати адміністративного збору за проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно, їх обтяжень

            З 01 січня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів» від 06.12.2016 року №1774-VIII. Даним нормативно-правовим актом внесено зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі — Закон), зокрема у статті 34 Закону: слова «мінімальна заробітна плата» в усіх відмінках і числах замінити словами «прожитковий мінімум для працездатних осіб» у відповідному відмінку і числі:

н/п

Вид послуги

Вартість послуги

1. за державну реєстрацію права власності на нерухоме майно (крім випадків державної реєстрації права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс), 0,1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 160 грн.
2. за державну реєстрацію інших речових прав, похідних від права власності (крім іпотеки) 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 80 грн
4. за державну реєстрацію обтяжень, іпотеки 0,05 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 80 грн
5. за внесення змін до записів Державного реєстру прав, у тому числі виправлення технічної помилки, допущеної з вини заявника 0,04 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 60грн.
6. за надання інформації у паперовій формі 0,025 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 40 грн.
7. за державну реєстрацію права

власності у строк 2 робочі дні

1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, 1 600 грн.
8. за державну реєстрацію права

власності  у строк 1 робочий день

2 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, 3200 грн.
9. за державну реєстрацію права власності протягом 2 годин, крім вихідних та святкових днів, з моменту прийняття заяви 5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, 8000 грн.
10. За державну реєстрацію інших речових прав, похідних від права власності (крім іпотеки) у строк 2 робочих дні 0,5 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, 800 грн.
11. За державну реєстрацію інших речових прав, похідних від права власності (крім іпотеки) у строк 1 робочий день 1 прожитковий мінімум для працездатних осіб, 1 600 грн.
12. За державну реєстрацію інших речових прав, похідних від права власності (крім іпотеки) у строк 2 години 2,5 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, 4000 грн.

 


03.01.2017

МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ ЗДІЙСНЮВАТИМЕ КОНТРОЛЬ ЗА ДІЯЛЬНІСТЮ СУБ’ЄКТІВ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ НЕ ТІЛЬКИ ПРИ РОЗГЛЯДІ СКАРГ, А Й ШЛЯХОМ МОНІТОРИНГУ РЕЄСТРАЦІЙНИХ ДІЙ В ЄДИНОМУ ДЕРЖАВНОМУ РЕЄСТРІ.

Відповідний Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджено постановою Кабміну № 990від 21 грудня 2016 року.

   Згідно документу, міністерство юстиції здійснюватиме контроль за діяльністю суб’єктів державної реєстрації та державних реєстраторів не тільки при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, а й шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

  Прийнятий Порядок визначає підстави та критерії проведення такого моніторингу реєстраційних дій.

   Зокрема пунктом 4 Порядку визначено, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

  Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 цього пункту, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін’юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

    Виявлення в процесі моніторингу порушень порядку державної реєстрації є підставою для проведення Міністерством юстиції камеральної перевірки державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації.

   Крім того, документом передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення, у разі виявлення за результатами моніторингу реєстраційних дій фактів неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи.


03.01.2017

Презентація нового сервісу Міністерства юстиції та «ЛІГА:ЗАКОН» під назвою SMS-МАЯК

22 грудня відбулася презентація нового сервісу Міністерства юстиції та «ЛІГА:ЗАКОН» під назвоюSMS-МАЯК.

Sms-інформування про зміни в реєстрі стане додатковим інструментом у боротьбі з рейдерством.

У питанні незаконного заволодіння майном принциповим моментом є час, тому чим швидше законний власник зреагує на захоплення майна, тим більше має шансів повернути вкрадене без втрат. SMS-Маяк саме той проект, який суттєво підвищує шанси на оперативне реагування й ефективний захист порушених прав.

За законом зацікавлена особа має можливість накласти заборону на проведення реєстраційних дій терміном до 10 діб, аби протягом цього періоду мати можливість звернутись до суду і зупинити незаконні дії.

Запуск нової послуги став можливий завдяки плідній співпраці з ТОВ «ЛІГА ЗАКОН», на технічній базі якого було запущено даний сервіс.

«ЛІГА ЗАКОН» запропонувало реалізувати даний сервіс інформування на своїй платформі. Компанія має чималий досвід у створенні систем інформування широкого кола користувачів, тому Мін’юстом було прийняте рішення про співпрацю за цим напрямком».

Щоб почати користуватися новим сервісом громадянам достатньо зробити 3 простих кроки:

  1. отримати реєстраційний номер майна;
  2. перевірити наявність номера в реєстрі;
  3. поставити майно на контроль.

З цього моменту власник зможе дізнатися про всі зміни в реєстрі через SMS-повідомлення, у вигляді електронного листа, а також через сповіщення в кабінеті користувача програми SMS-Маяк.


29.12.2016

До уваги нотаріусів!

           Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради повідомляє, що у зв`язку з надходженням до сектору архівного забезпечення великої кількості документів, з 12 грудня 2016 року реєстраційні справи та документи на долучення до реєстраційних справ, які були відкриті / оформлені нотаріусами, будуть прийматися у приміщенні сектору архівного забезпечення управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради за адресою: вул. Одеська, б.12 з ПОНЕДІЛКА по ЧЕТВЕР з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45.  У п`ятницю здійснюється опрацювання документів.

               Крім того, звертаємо Вашу увагу, що поштові відправлення, необхідно направляти на юридичну адресу департаменту: 69002, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, б.84 .


 

28.12.2016

До уваги громадянам!

 Міністерство юстиції здійснюватиме контроль за діяльністю суб’єктів державної реєстрації не тільки при розгляді скарг, а й шляхом моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Відповідний Порядок здійснення контролю у сфері державної реєстрації затверджено постановою Кабміну № 990 від 21 грудня 2016 року (далі Порядок). Міністерство юстиції здійснюватиме контроль за діяльністю суб’єктів державної реєстрації та державних реєстраторів не тільки при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації, а й шляхом постійного моніторингу реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб — підприємців та громадських формувань та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Прийнятий Порядок визначає підстави та критерії проведення такого моніторингу реєстраційних дій. Зокрема пунктом 4 Порядку визначено, що моніторинг реєстраційних дій проводиться на підставі відомостей реєстрів за допомогою програмних засобів їх ведення за такими критеріями:

1) порушення строків, визначених Законами;

2) проведення реєстраційних дій в неробочий час;

3) відсутність у реєстрах електронних копій документів, поданих для державної реєстрації, виготовлених шляхом їх сканування;

4) проведення реєстраційних дій на підставі судових рішень;

5) скасування (видалення) записів з реєстрів;

6) державні реєстратори та/або суб’єкти державної реєстрації, визначені Мін’юстом.

Періодичність моніторингу реєстраційних дій за окремими зазначеними критеріями, перелік державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації, щодо яких проводиться моніторинг за критерієм, визначеним у підпункті 6 пункту 4 Порядку, а також строк, протягом якого проводиться такий моніторинг, визначаються (затверджуються) Мін’юстом з розміщенням відповідної інформації на офіційному веб-сайті.

Виявлення в процесі моніторингу порушень порядку державної реєстрації є підставою для проведення Міністерством юстиції камеральної перевірки державних реєстраторів та/або суб’єктів державної реєстрації. Крім того, у разі виявлення за результатами моніторингу реєстраційних дій фактів неподання юридичною особою державному реєстратору інформації про кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи, передбачено складання протоколу про адміністративне правопорушення.


 

27.12.2016

До уваги нотаріусів!

         Департамент реєстраційних послуг Запорізької міської ради повторно наголошуємо, що реєстраційні справи та документи на долучення до реєстраційних справ, які були відкриті/оформлені нотаріусами та передаються до управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно за допомогою засобів поштового зв`язку, необхідно направляти на юридичну адресу департаменту: 69002, м.Запоріжжя, вул.Олександрівська, б.84 .

14.12.2016

До постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації внесено ряд змін

    Уряд привів ряд нормативно-правових документів з питань державної реєстрації у відповідність до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності».

      Постановою Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань державної реєстрації”  №806 від  09.11.2016 року, що набрала законної чинності 16.11.2016 року, передбачається створення ефективних механізмів контролю за діяльністю державних реєстраторів,  фора та зміст витягу з державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав, можливість інформування власників про проведені реєстраційні дії та подані заяви тощо.

Також необхідно зазаначити до зміни програмного забезпечення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, пов’язаної з повідомленням власника об’єкта нерухомого майна про подані/отримані заяви на проведення реєстраційних дій щодо його майна, надсилання такого повідомлення із зазначенням відомостей про тип заяви, її реєстраційний номер, дату та час її подання, прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) заявника забезпечується державним реєстратором прав на нерухоме майно в електронному вигляді з використанням його офіційної або власної електронної пошти (за умови наявності в зазначеному Реєстрі відомостей про електронну адресу власника як адреси для зворотного зв’язку.

До запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили до запровадження відповідної інформаційної взаємодії, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі рішень судів проводиться за зверненням заявника з дотриманням вимог, установлених підпунктом 1 пункту 2 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності”.

      Нагадаємо, що вищезазначений Закон набрав чинності 2 листопада 2016 року.


13.12.2016

Інформація про набрання чинності нормативно-правовими актами у сфері державної реєстрації

      Наказом Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3276/5 затверджено «Вимоги до оформлень заяв у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно» та «Вимоги до оформлень рішень державних реєстраторів речових прав на нерухоме майно».

   Відповідно до затверджених вимог заяви у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та рішення державних реєстраторів прав на нерухоме майно оформлюються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заява та рішення  оформлюються українською мовою.

     На заяві в паперовій формі проставляється підпис заявника (заявників) та особи, яка сформувала таку заяву.На заяву в електронній формі накладається електронний цифровий підпис заявника (заявників).У заяві в паперовій формі не допускаються підчищення, закреслення чи інші виправлення. Заява в паперовій формі оформлюється шляхом її друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів).

   Рішення обов’язково має містить відомості про підставу прийняття відповідного рішення з обов’язковим посиланням на  Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та інші нормативно-правові акти, прийняті відповідно до нього та вичерпний, обґрунтований перелік обставин, які стали передумовою для зупинення розгляду заяви, відмови у проведенні реєстраційних дій (у разі прийняття рішення про зупинення розгляду заяви, відмови у проведенні реєстраційних дій).На рішення в електронній формі накладається електронний цифровий підпис державного реєстратора.Рішення державного реєстратора у випадках, передбачених законодавством, може бути оформлено у паперовій формі шляхом його друку за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на аркушах паперу форматом А4 (210 х 297 міліметрів) без використання спеціальних бланків, проставлення підпису та печатки державного реєстратора.

     Також, необхідно зазначити, що вищезазначеним Наказом визнано таким, що втратив чинність  наказ Міністерства юстиції України від 12 грудня 2011 року № 3502/5 «Про затвердження Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 12 грудня 2011 року за № 1429/20167 (зі змінами). Так згідно ч.5 ст.26 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” внесення змін до записів Державного реєстру прав, зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав або скасування рішення державного реєстратора здійснюються у порядку, передбаченому для державної реєстрації прав (крім випадків, коли такі дії здійснюються у порядку, передбаченому статтею 37 цього Закону).

Наказ Міністерства юстиції України від 21.11.2016 № 3276/5 набрав чинності 25.11.2016 року.

 


29.11.2016

До уваги нотаріусів!

Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради повідомляє, що  у зв`язку з надходженням до сектору архівного забезпечення великої кількості документів, з 12 грудня 2016 року реєстраційні справи та документи на долучення до реєстраційних справ, які були відкриті / оформлені нотаріусами, будуть прийматися за адресою вул.Одеська, б.12 з ПОНЕДІЛКА по ЧЕТВЕР з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45.

 У  п`ятницю здійснюється опрацювання документів.


21.11.2016

До уваги нотаріусів!

Управління державної реєстрації речових прав на нерухоме майно департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради повідомляє, що  у зв`язку з надходженням до сектору архівного забезпечення великої кількості документів, з 28 листопада 2016 року реєстраційні справи та документи на долучення до реєстраційних справ, які були відкриті / оформлені нотаріусами, будуть прийматися за адресою             вул.Олександрівська, б.84, каб.507 з ПОНЕДІЛКА по ЧЕТВЕР з 9.00 до 18.00, обідня перерва з 13.00 до 13.45.      У  п`ятницю здійснюється опрацювання документів.


11.11.2016

Щодо плати (адміністративного збору) за проведення реєстраційних дій та за надання інформації з Державного реєстру прав відповідно до Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності” від 06.10.2016 № 1666-VIIІ

 Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (надалі в Законі державна реєстрація прав) — офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (пп.1 ч.1 ст.2 Закону України  “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень”, далі — Закон).

Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону адміністративний збір справляється у відповідному розрахунку від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленому Законом на 1 січня календарного року, в якому проводяться реєстраційні дії чи надається інформація, та округлюється до найближчих 10 гривень при проведенні реєстраційних дій та до найближчої гривні при отриманні інформації з Державного реєстру прав.

Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у строки менші, ніж передбачені ст. 19 Закону (реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) – у строк, що не перевищує 5 робочих днів, державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав – у строк, що не перевищує 2 робочих днів), особи, які звільняться від сплати адміністративного збору під час проведенення державної реєстрації речових прав відповідно до Закону, не звільняються від сплати адміністративного збору.

Адміністративний збір не справляється за внесення змін до записів Державного реєстру прав, пов’язаних із приведенням у відповідність до законів України у строк, визначений цими законами (абз.12 ч.8 ст.34 Закону).

Розмір плати (адміністративний збір) за надання інформації з Державного реєстру прав передбачено п. 6 ст. 34 Закону.  Так, за отримання інформації з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому статтею 32 цього Закону, справляється адміністративний збір у такому розмірі:

0,025 мінімальної заробітної плати — отримання інформації, витягу в паперовій формі;

0,0125 мінімальної заробітної плати — отримання інформації, витягу в електронній формі;

0,04 мінімальної заробітної плати — отримання інформації адвокатами, нотаріусами (під час вчинення нотаріальних дій з нерухомим майном, об’єктом незавершеного будівництва) шляхом безпосереднього доступу до Державного реєстру прав.

Даною нормою визначено розмір адміністративного збору лише за отримання інформації/витягу в паперовій формі з Державного реєстру прав у порядку, передбаченому ст. 32 Закону. Статтею 32 Закону встановлено, що надання інформації з Державного реєстру прав здійснюється на підставі Порядку надання інформації з Державного реєстру прав, який визначається Кабінетом Міністрів України. Згаданим Порядком, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 р. №1127, передбачено, що він не поширюється на надання інформації з державного реєстру прав під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Згідно з ст. 18 Закону формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав є одним із завершальних етапів порядку державної реєстрації прав. Даний витяг формується за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав (ст.21 Закону). Норма, яка передбачала, що розмір плати за надання інформації з Державного реєстру прав та порядок її використання встановлюються Кабінетом Міністрів України вилучена з чинної редакції ст. 34 Закону.

Част. 5 статті 11 Закону України «Про адміністративні послуги» передбачає, що плата за надання адміністративної послуги (адміністративний збір) вноситься суб’єктом звернення одноразово за весь комплекс дій та рішень суб’єкта надання адміністративних послуг, необхідних для отримання адміністративної послуги (включаючи вартість бланків, експертиз, здійснюваних суб’єктом надання адміністративної послуги, отримання витягів з реєстрів тощо).

Враховуючи вищенаведене, Закон не передбачає окремого розміру плати/адміністративного збору за витяг, який реєстратор формує за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Такий витяг є результатом наданої адміністративної послуги і входить у вартість сплаченого адміністративного збору за державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державний реєстратор відділу державної реєстрації

речових прав управління державної реєстрації

речових прав на нерухоме майно департаменту

реєстраційних послуг Запорізької міської ради

Александрова Ю.О.

 


02.11.2016

До уваги громадян міста Запоріжжя!!!

02.11.2016 набрав чинності Закон України №1666-19 від 06.10.2016 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення державної реєстрації прав на нерухоме майно та захисту прав власності, який передбачає в тому числі зміни до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»  (далі — Закону) в частині проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень внесено відповідні зміни, а саме:

Абзац 1 частини 5 статті 3:

«Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться незалежно від місцезнаходження нерухомого майна в межах Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.»

Пункт 7 частини 1 статті 18:

Формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником.

Ст.19 викладено в такій редакції:

“Строки проведення реєстраційних дій та надання інформації з Державного реєстру прав

Державна реєстрація права власності та інших речових прав (крім іпотеки) проводиться у строк, що не перевищує п’яти робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація обтяжень, іпотек речових прав проводиться у строк, що не перевищує двох робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Державна реєстрація прав у результаті вчинення нотаріальної дії нотаріусом проводиться невідкладно після завершення нотаріальної дії, але не пізніше строків, встановлених абзацами першим і другим цієї частини.

Внесення змін до записів Державного реєстру прав, надання інформації з Державного реєстру прав у паперовій формі здійснюються у строк, що не перевищує одного робочого дня з дня реєстрації відповідної заяви в Державному реєстрі прав.

Зупинення реєстраційних дій, внесення запису про скасування державної реєстрації прав, внесення запису про скасування рішення державного реєстратора здійснюються у строк, що не перевищує 2 години з часу реєстрації відповідної заяви/рішення суду в Державному реєстрі прав.»

В частині 1 статті 20:

«У разі якщо оригінали документів, необхідних для проведення реєстраційних дій, відповідно до законодавства залишаються у справах державних органів, органів місцевого самоврядування, що їх видають, заявник подає копії документів, оформлені такими органами відповідно до законодавства.

Про подання/отримання заяви на проведення реєстраційних дій державний реєстратор невідкладно повідомляє власника об’єкта нерухомого майна, щодо якого подано заяву.»

Частина 1 статті 21 доповнена :

«Витяг з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав за бажанням заявника надається у паперовій формі. Такий витяг у паперовій формі надається з проставленням підпису та печатки державного реєстратора.»

Текст статті 25 викладено в такій редакції:

«Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власного об’єкта нерухомого майна.»

       Частина 2 статті 28 викладена в такій редакції:

«Під час проведення державної реєстрації права користування (постійне користування, оренда, користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій), сервітут) земельними ділянками державної чи комунальної власності, право власності на які не зареєстровано в Державному реєстрі прав, державний реєстратор одночасно з проведенням такої реєстрації проводить також державну реєстрацію права власності на такі земельні ділянки без подання відповідної заяви органами, які згідно із статте 122 Земельного кодексу України передають земельні ділянки у власність або у користування.»

       Стаття 31-1.

«Реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться виключно на підставі рішень, отриманих у результаті інформаційної взаємодії Державного реєстру прав та Єдиного державного реєстру судових рішень, без подання відповідної заяви заявником.

Однак, до запровадження інформаційної взаємодії між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним державним реєстром судових рішень, передбаченої Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також у разі проведення реєстраційних дій на підставі рішень судів, що набрали законної сили, до запровадження відповідної інформаційної взаємодії реєстраційні дії на підставі рішень судів проводяться за зверненням заявника.»

 Стаття 34:

   “Адміністративний збір справляється за одну надану послугу у сфері державної реєстрації прав.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав одночасно усім співвласникам нерухомого майна адміністративний збір справляється один раз у повному обсязі.

У разі надання однієї послуги у сфері державної реєстрації прав співвласникам нерухомого майна окремо один від одного адміністративний збір справляється у повному обсязі з кожного із співвласників.

У разі якщо державна реєстрація права власності або інших речових прав, відмінних від права власності, проводиться у скорочені строки менші,  особи, звільнені від сплати адміністративного збору, не звільняються від  його сплати .

Адміністративний збір не справляється за внесення до записів Державного реєстру прав змін, пов’язаних із приведенням у відповідність із законами України у строк, визначений цими законами.»


ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОЇ РЕЄСТРАЦІЇ ПРАВА ВЛАСНОСТІ СПАДКОДАВЦЯ ЗА ЗАЯВОЮ СПАДКОЄМЦЯ

 Відповідно до частини 1 статті 2 Закону № 1952-IV державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі — державна реєстрація прав) є офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно із вимогами статей 68, 69 Закону України «Про нотаріат» (далі — Закон № 3425-XII) нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину серед іншого перевіряє склад спадкового майна.

В частині 1 статті 182 Цивільного кодексу України (далі — ЦК України) встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Згідно із статтею 3 Закону № 1952-IV будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що підлягають державній реєстрації відповідно до Закону, можуть вчинятися, якщо речові права на таке майно зареєстровані згідно із вимогами цього Закону, крім випадків, коли речові права на нерухоме майно, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними.

У разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно спадкодавця спадкоємець має право згідно із пунктом 66 Порядку державної реєстрації речових прав нанерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (зі змінами) (далі — Порядок) звернутись до суб’єкта державної реєстрації прав або державного реєстратора прав на нерухоме майно із заявою про державну реєстрацію права власності спадкодавця, що було набуто останнім за життя. Згідно із пунктом 4 частини 1 статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-IV, заявником в процедурі державної реєстрації прав серед інших є спадкоємець у разі оформлення спадщини, до складу якої входять речові права на нерухоме майно, що підлягають державній реєстрації згідно з цим Законом.

В пункті 66 Порядку № 1127 встановлено, що для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються:

— документи, необхідні для відповідної реєстрації, передбачені статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядком № 1127, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно;

— витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи;

— документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб’єкта права власності — спадкодавця з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб’єкта права власності – спадкодавця з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

У сфері оформлення спадкових прав має місце типова ситуація, пов’язана з втратою, пошкодженням чи зіпсуванням документа, що посвідчує право власності спадкодавця на нерухоме майно. У цьому випадку спадкоємець для оформлення своїх спадкових прав отримує дублікат необхідного документа. На підставі отриманого дубліката документа, з дотриманням інших вимог пункту 66 Порядку №1127, можливо здійснити реєстрацію права власності спадкодавця за заявою спадкоємця. При цьому слід зазначити, що у випадку належної реєстрації права власності спадкодавця на нерухоме майно за життя додаткової реєстрації права власності на підставі дубліката документа, що підтверджує набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, не вимагається.

За державну реєстрацію права власності спадкодавця на нерухоме майно, яке набуто за життя, але не було зареєстровано належним чином, справляється адміністративний збір згідно із статтею 34 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-IV.

Відповідно до статті 346 ЦК України однією з підстав припинення права власності є смерть власника. До того ж, згідно із статтею 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов’язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження і припиняється у момент її смерті. Відповідно до абзацу 3 частини 2 статті 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. Відповідно до частини 3 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-IV права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Відповідно до частини 4 статті 3 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень” № 1952-IV права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов’язкової реєстрації таких прав.

 Державній реєстрації в безспірному порядку підлягають лише ті права, які спадкодавець набув за життя, однак з тих чи інших причин не зареєстрував.              Раніше, якщо права на момент їх виникнення підлягали державній реєстрації, то відсутність такої реєстрації не давала можливості оформити спадкові права. В таких випадках нотаріуси змушені були відмовляти у видачі свідоцтва про право на спадщину і права спадкоємців визнавались в судовому порядку. Сьогодні законодавець дозволив вносити до Державного реєстру прав інформацію про право власності спадкодавця, що набуто ним за життя.    Реєстрація права власності спадкодавця за заявою спадкоємця має наслідком не виникнення права власності спадкодавця в момент такої реєстрації, а офіційне визнання і підтвердження державою факту набуття спадкодавцем речових прав на нерухоме майно, що відбулось в нього за життя.

Слід наголосити на тому, що у разі смерті спадкодавця, що створив (набув) нерухоме майно, однак момент виникнення за життя права власності як юридичний факт документально підтвердити неможливо, питання визнання належності цього майна спадкодавцеві повинно вирішуватися у судовому порядку. (Наприклад у разі смерті члена житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного кооперативу,  члена садівницького товариства, яким  до  дня  смерті  не було зареєстровано право власності на відповідний об’єкт нерухомого майна згідно вимог чинного законодавства,  зареєструвати право власності спадкодавця не є можливим, бо відповідно до ст. 13 Закону України “Про кооперацію ”  у разі смерті члена кооперативу — фізичної особи членство в кооперативі припиняється та довідка кооперативу про членство особи в кооперативі, що передбачена п.80 Порядку №1127 не матиме відповідної юридичної сили, як документ, що підтверджує виникнення права власності).

Таким чином, враховуючи викладене вище, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке набуто спадкодавцем за життя в передбаченому законом порядку, спадкоємці з метою подальшого оформлення спадщини мають право на подання заяви про державну реєстрацію права власності спадкодавця на нерухоме майно, в результаті розгляду якої це право буде відображено у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Отже, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.

 Також необхідно зазначити, що відповідно до частини 2 статті 376 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього, до  спадкоємців переходить право власності  на  будівельні  матеріали,  обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва, а отже, зареєструвати право власності спадкодавця на самочинно збудоване нерухоме майно також не вбачається можливим.

Державний реєстратор
відділу державної реєстрації
речових прав управління
державної реєстрації
речових прав на нерухоме майно
департаменту реєстраційних послуг
Запорізької міської ради
Александрова Ю.О.


УВАГА!!!
ШАНОВНІ  ГРОМАДЯНИ !

З 08.08.2016 року прийом та видача документів з надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень буде здійснюватись через Центр надання адміністративних послуг.
Адреса:
вул. Українська, 50
(тел. 787-60-11, 764-28-17; офіційний сайт: cnapzmr.gov.ua ). 

Про внесення змін до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень

06 вересня 2016 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2016 р. № 553 «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України». Зазначеною постановою, внесено ряд змін до діючого законодавства та викладено в новій редакції Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127.

Уряд скоротив перелік документів, що подаються заявником для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно. Відтепер при реєстрації речових прав на нерухоме майно не має потреби подавати документи, що перебувають у володінні державних органів. Так, відомості про документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об’єкта, державний реєстратор отримуватиме в режимі реального часу безпосередньо з Єдиного реєстру документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів. Зазначена норма запрацює через два місяці з дня набрання чинності вищезазначеною постановою Уряду, коли Міністерством юстиції спільно з Міністерством регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства буде запроваджено інформаційну взаємодію між Державним реєстром речових прав на нерухоме майно та Єдиним реєстром документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів.

Вищезазначеною постановою Уряду визначено перелік заяв для державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, які можуть подаватися в електронній формі (зокрема, таке право надано забудовникам). Уточнено інформацію про документи, що необхідні для державної реєстрації речових прав, зокрема, під час проведення державної реєстрації новоствореного об’єкта нерухомого майна, на об’єкт, утворений в результаті поділу, виділу частки, об’єднання нерухомого майна, реєстрації права власності на підставі рішення суду та реєстрації права власності за інвесторами — фізичними, юридичними особами.

Також, з метою протидії рейдерству та запобігання шахрайським діям у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, та удосконалення процедури державної реєстрації речових прав, Урядом внесено зміни до Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, в частині зобов’язання державних реєстраторів у разі проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно на підставі рішення суду використовувати відомості Єдиного державного реєстру судових рішень. У цих випадках державний реєстратор повинен в обов’язковому порядку перевіряти наявність у зазначеному реєстрі поданого рішення суду та його зміст. Постанова Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2016 р. 594 «Про внесення зміни до пункту 12 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» набрала чинності 14.09.2016 року.

Очікується, що запропоновані зміни мають запобігти обігу підроблених документів, створять додаткові гарантії захисту прав та законних інтересів власників нерухомого майна та сприятимуть підвищенню рівня довіри населення до діяльності державних органів.


Отримання Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно

На сайті ДП «Національні інформаційні системи» за посиланням: http://www.nais.gov.ua/method в рубриці «Методичні рекомендації» в блоці «Кабінет електронних сервісів» користувачі mail.gov.ua мають можливість ознайомитись з «Правилами пошуку інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно» та відеоінструкцією «Порядок отримання інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно».


Про врегулювання відносин, пов’язаних з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно, що розташоване на тимчасово окупованій території України